1. Такий, що багато говорить, виражає щось без слів; виразний, значущий.
2. Який легко і чітко вимовляється; добре звучить (про слова, мову).
промовистий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Для її розповсюдження було запущено потужний механізм самвидаву — і то не тільки в Києві, а й по всій Україні та за межами її (не можу не згадати надзвичайно промовистий факт: у Празі працю Дзюби передруковувала на машинці сестра Лесі Українки Оксана Косач-Шимановська…). Для мене ця праця важила багато, стала своєрідним національним «лікнепом», прояснила й сформулювала те, що дрімало в мені, не осмислене.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |