промовка

[promoʋkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Коротка промова, невелике виступлення, звертання до когось, часто імпровізоване або підготовлене лише в загальних рисах.

  2. У лінгвістиці: окрема одиниця мовлення, висловлювання, що має певну смислову цілісність і інтонаційне оформлення; мовленнєвий акт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. промовка, р. промовки, д. промовці, з. промовку, о. промовкою, м. промовці, к. промовко

Більше записів