Значення
-
Той, хто промовляє, виголошує промову; оратор.
-
Той, хто висловлює, представляє певні думки, погляди, інтереси (соціальної групи, партії тощо).
-
Заст. Той, хто говорить, розмовляє; мовець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. промовець, р. промовця, д. промовцеві, з. промовця, о. промовцем, м. промовцеві, к. промовцю