Словник Української Мови
Буква
1. Невдале влучення в ціль під час стрільби, кидання чогось або атаки; невлучний постріл, удар тощо.
2. Помилка, невдала спроба, невдалий крок у якійсь справі, діяльності чи ситуації.
3. У спорті (наприклад, у футболі, хокеї) — ситуація, коли гравець не потрапляє м’ячем або шайбою у ворота, незважаючи на сприятливу можливість забити гол.
Приклад 1:
Цібелла, знають во всіх школах, Що матір’ю була богів; Ізмолоду була не промах, Коли ж як стала без зубів, То тілько на печі сиділа, З кулешиком лемішку їла І не мішалася в діла. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу, Яку Юнона лиш пила.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Шевченко має на думці слова з «Енеїди» Котляревського: «Еней пройдисвіт і не промах…» (VI, 40). [19] Троя, чи Іліон, — стародавнє місто в Малій Азії, на побережжі Егейського моря, наподалік від входу в протоку Дарданелли.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”