Вузька водна протока між двома суходолами, що з’єднує суміжні водойми (моря, океани) або їх частини.
Переносно: вузький, видовжений проміжок, щілина між чим-небудь; просвіт, проміжок.
пролив
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мій батько живота не жалів за Тебе, стільки мук прийняв за те, щоб не були ми холопами на своїй землі, стільки крові пролив. А тепер ось… як же мені бути, страх мене палить, страх мене тріпає, дай, Боже, вистояти мені, пошли сил і терпіння.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |