пролетарій

Особа, яка не володіє засобами виробництва та заробляє на життя, продаючи свою робочу силу найманим працею, переважно у промисловості.

Представник найбільш чисельного суспільного класу в капіталістичному суспільстві, що становить основну виробничу силу.

У марксистській теорії — представник пролетаріату, класу, покликаного здійснити соціалістичну революцію та встановити диктатуру пролетаріату.

Приклади вживання

Приклад 1:
Найлютіший пролетарій, коли зустрінеться з такою Наядою в образі буржуйки, закине свою лють і стане смиренною овечкою. Бо тут сила не партійна, не класова, а якась старша за класи, партії, філософії, науки, політики, якій підлягає всякий мужчина.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |