1. (мед.) Патологічний стан, при якому орган або його частина випадає, зміщується зі свого звичайного положення через ослаблення підтримуючих структур (наприклад, м’язів, зв’язок).
2. (мед., спец.) Зокрема — випинання або вихльопання клапана серця (найчастіше мітрального) у порожнину передсердя під час систоли шлуночків, що часто пов’язано зі збільшенням, потовщенням або розтягненням його стулок.