прокинути

1. Перейти від стану сну до стану неспання, пробудитися.

2. Перен. Стати активним, почати діяти після періоду бездіяльності або спокою; пробудитися.

3. Розм. Різко збудити когось, часто несподівано або грубо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Отже Володимирко умер 10 грудня 1288 р. Супроти того його хороба, в котрій він пробув «полно 4 лЂта», мусїла прокинути ся десь зимою 1284/5 р. «Исходящу четверту лЂту и наставши зимЂ» — десь в падолистї — він упав на здоровлю зовсїм; його остатнїй прихід в церкву, оповіджений лїтописцем, мав місце мабуть тиждень перед смертию — так, очевидно, треба розуміти неясні слова: «не въкуша по семь недЂль (недЂлю?)
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: дієслово () |