проквітати

[prokʋitɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розквітати, досягати повного розвитку, ставати квітучим (про рослини).

  2. Перен. Досягати найвищого ступеня розвитку, процвітання; розквітати, бути в розквіті.

  3. Застаріле. Проводити час у квітучому стані, у розквіті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проквітати, р. проквітатів, д. проквітатам, з. проквітати, о. проквітатами, м. проквітатах, к. проквітати

Більше записів