1. Який має ознаки тривалого впливу тютюнового диму; насичений димом від куріння.
2. Перен. Який має нездоровий, землистий або жовтуватий колір обличчя, характерний для завзятих курців.
прокурений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У нього гак само є кожух, лише не чорний, прокурений димом на залізниці, а білий -білий, такий аж до п’ят, сторожовий, так що коли його вдягне, то стає невидимий і не чутний. Він каже, що навчився цьому у страшного коропа, що зірвався йому, бо якби не зірвався — то ходив би вже давно разом з ним під водою.. І мій син повірив.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |