прокунятися

1. Прокинутися, перестати спати, зрідка також — вийти зі стану дрімоти або задуми.

2. Перен. Прийти до тями, усвідомити щось; опам’ятатися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |