Значення
-
(в освітній системі англомовних країн, особливо у Великій Британії) посадовець університету або коледжу, який відповідає за дисципліну та нагляд за дотриманням правил, зокрема під час іспитів.
-
(історичне) представник або агент (наприклад, уповноважений) у справах; особа, яка діє від імені іншої особи чи організації.
-
(в англіканській церкві) церковний уповноважений, представник від духовенства у світському суді або парламенті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проктор, р. проктора, д. прокторові, з. проктор, о. проктором, м. прокторі, к. прокторе