Древослів

Словник Української Мови

прокривати

[prokrɪʋɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

(діал.) Пробивати, проривати отвір у чомусь; робити дірку.
(перен., діал.) Починати кричати, видавати крик; прокричати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокривати, р. прокриватів, д. прокриватам, з. прокривати, о. прокриватами, м. прокриватах, к. прокривати

Більше записів