Значення
-
Технологічна операція обробки металу тиском шляхом ковки, призначена для зміни форми заготовки, поліпшення її внутрішньої структури або видалення дефектів.
-
Результат такої операції — прокована заготовка або деталь.
-
У техніці — ділянка металевої деталі (наприклад, валу), яка була спеціально прокована для надання їй підвищеної міцності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проковка, р. проковки, д. проковці, з. проковку, о. проковкою, м. проковці, к. проковко