1. (про металеві вироби) Такий, що пройшов ковку; оброблений кованням.
2. (перен., про людину) Загартований, міцний фізично та морально; випробуваний труднощами.
прокований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З долини нічого не видно було в вивозі, і безпечно підійшли монголи аж під стрімку кам’яну стіну, в котрій прокований був вивіз. Коли втім разом з верха стіни посипалось величезне каміння на монголів, калічачи та розбиваючи їх.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: прикментик () |