проконопачування

[prokonopɑt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Процес дії за значенням дієслова “проконопачувати“, тобто щільне закладання, законопачування щілин, пазів (переважно між колодами, брусами в дерев’яних будівлях) спеціальним матеріалом (мохом, паклею, вовною тощо) для утеплення та захисту від продування.

  2. Результат такої дії — щільно законопачена, утеплена ділянка або вся конструкція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проконопачування, р. проконопачування, д. проконопачуванню, з. проконопачування, о. проконопачуванням, м. проконопачуванні, к. проконопачування

Більше записів