Словник Української Мови
Буква
Прокоф’єв — українське прізвище російського походження, утворене від канонічного імені Прокопій.
Прокоф’єв Сергій Сергійович (1891–1953) — видатний російський та радянський композитор, піаніст і диригент, один з найбільш визнаних музикантів ХХ століття, автор симфоній, концертів, опер (“Кохання до трьох апельсинів”, “Війна і мир”), балетів (“Ромео і Джульєтта”, “Попелюшка”), інструментальних та вокальних творів.
Приклад 1:
Російський народ не акула, а наш великий брат, і не марно радянський Рилєєв 8 — прекрасний російський поет Прокоф’єв 9—виступив в журналі «Огонек» на захист української мови, як перед тим товариш Софроновl0 — теж один з кращих синів нашого північного брата — відповів на крик мого серця, коли він був на Україні, на «Любіть Україну» він благородно і мужньо відповів: — Люби Україну! От справжні сини Росії, а їх сімдесят, якщо не більше міліонів, і всі вони так думають, і всі вони люблять Україну святою братньою любов’ю, і віра в це розвіює піч моєї душі, і в ній встає залитий сльозами світанку день, що у нас є великий спільник і він не віддасть на поталу нашу українську мову всіляким воробйошш і білодідам.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
що я нібито пишу за Україну поза часом і простором (а «знамен червоний шум!..» «Зойки гудків») і що Україна («між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками!»)… Справа в тому, що «Правда» критикувала перший варіант «Любіть Україну», написаний у 1944 році, сім років тому, де був рядок: «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами», і цей варіант переклав Прокоф’єв, А в збірці «Щоб сади шуміли», за яку я був нагороджений Сталінською премією 1-го ступеня, був надрукований вірш «Любіть Україну», в якому рядок: «Без неї—ніщо ми…» я замінив рядком: «між братніх народів…», щоб показати Україну не ізольовано од своїх соціалістичних побратимів і посестер. Але «Правда» почала мене бити за перший варіант «Любіть Україну», що під цим віршем підписалися б такі недруги українського народу, як Петлюра і Бандера 6… І скільки я не казав (коли мене почали бити у всеукраїнському масштабі, — всі організації!..
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Прокоф’єв Олександр Андрійович (1900—1971) — російський радянський поет, Герой Соціалістичної Праці (з 1970 p.), лауреат Ленінської премії (1961). Україні присвятив ряд поезій, переклав твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”