прокочений

[prokot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про людину) Такий, що зазнав кочення, перекочування; перекочений, перевернутий.

  2. (переносно, розм.) Сильно втомлений, знесилений; змучений до крайності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокочений, р. прокоченого, д. прокоченому, з. прокоченого, о. прокоченим, м. прокоченім

Більше записів