Проклітика — слово, що не має власного наголосу й приєднується фонетично до наступного слова, утворюючи з ним єдину акцентну одиницю.
проклітика
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Проклітика — слово, що не має власного наголосу й приєднується фонетично до наступного слова, утворюючи з ним єдину акцентну одиницю.
Відсутні