проклітика

[proklitɪkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Проклітика — слово, що не має власного наголосу й приєднується фонетично до наступного слова, утворюючи з ним єдину акцентну одиницю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проклітика, р. проклітики, д. проклітиці, з. проклітику, о. проклітикою, м. проклітиці, к. проклітико

Більше записів