проклеювання

[proklɛjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “проклеювати“; процес з’єднання, скріплення або просочування чогось за допомогою клею, клейкої речовини.

  2. Технологічна операція в поліграфії, палітурній справі та при виробництві картону, що полягає в нанесенні клейового шару на поверхню матеріалу або в скріпленні кількох шарів для надання міцності, жорсткості або водостійкості.

  3. У будівництві та ремонті — просочування або обробка основи (наприклад, стін під шпалери) спеціальним клейовим складом для поліпшення адгезії та зменшення вбирання вологи з наступних шарів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проклеювання, р. проклеювання, д. проклеюванню, з. проклеювання, о. проклеюванням, м. проклеюванні, к. проклеювання

Більше записів