1. Дія за значенням дієслова “проклеювати“; процес нанесення клейового шару або просочування чогось клеєм для надання міцності, жорсткості, вологостійкості або інших властивостей.
2. (у поліграфії, палітурній справі) Операція з’єднання окремих аркушів або деталей виробу за допомогою клею, смужки паперу або тканини (флізеліну) для підсилення зшитого блоку книги, блокнота тощо.
3. (у будівництві, ремонті) Попереднє нанесення рідкого клею або ґрунтовки на поверхню (наприклад, стіни, стелі) для поліпшення адгезії та зменшення вбиральності основи перед основним шпаклюванням, фарбуванням або поклейкою шпалер.
4. (у паперовому та текстильному виробництві) Процес обробки матеріалу спеціальними клейовими розчинами для надання йому гладкості, міцності та стійкості до вологи.
5. (переносно, розм.) Сувора догана, вимовляння комусь за провину; “прочухан”.