прокладень

[proklɑdɛnʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Той, хто прокладає шлях, проходить першим по снігу, грязюці тощо, залишаючи слід для інших.

  2. (перен., рідк.) Той, хто був першим у якійсь справі, розпочав щось нове, проложив шлях для наступних; піонер, першопроходець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокладення, р. прокладень, д. прокладенням, з. прокладення, о. прокладеннями, м. прокладеннях, к. прокладення

Більше записів