прохукування

[proxukuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Прохукування — процес обробки деревини або інших матеріалів парою та високим тиском для надання їй гнучкості з метою подальшого вигинання та фіксації потрібної форми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прохукування, р. прохукування, д. прохукуванню, з. прохукування, о. прохукуванням, м. прохукуванні, к. прохукування

Більше записів