1. Похідне від імені Прохор, що вказує на батькові особи (син Прохора).
2. Прізвище, утворене від імені Прохор, яке носили деякі історичні та культурні діячі (наприклад, український гравер XVIII століття Іван Прохорович).
Словник Української Мови
Буква
1. Похідне від імені Прохор, що вказує на батькові особи (син Прохора).
2. Прізвище, утворене від імені Прохор, яке носили деякі історичні та культурні діячі (наприклад, український гравер XVIII століття Іван Прохорович).
Приклад 1:
Пригадую, як після голосування Євген Прохорович Кирилюк, людина літня й нездорова, буквально забіг до відділу, вхопив свій плащ та портфель і бігцем, не спираючись на ціпок, а тримаючи його в руках, спустився сходами. Видно, йому було соромно дивитися мені у вічі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”