1. Який схильний до проказ, жартів, пустощів; бешкетний, пустотливий.
2. Який виражає жартівливість, пустотливість або свідчить про них (про вигляд, посмішку, вчинок тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який схильний до проказ, жартів, пустощів; бешкетний, пустотливий.
2. Який виражає жартівливість, пустотливість або свідчить про них (про вигляд, посмішку, вчинок тощо).
Відсутні