прогвинчування

[proɦʋɪnt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “прогвинчувати” — процес обертання гвинта, шурупа або подібного кріпильного елемента з метою його заглиблення в матеріал або проходження крізь нього.

  2. Технологічна операція в машинобудуванні, металургії тощо, що полягає у видавлюванні (продавлюванні) отвору в матеріалі за допомогою спеціального інструмента (гвинта, прошивня), який обертається або рухається поступально.

  3. Переносно — наполегливе, поступове впровадження, нав’язування чи просування (ідей, поглядів, норм) з певним зусиллям.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогвинчування, р. прогвинчування, д. прогвинчуванню, з. прогвинчування, о. прогвинчуванням, м. прогвинчуванні, к. прогвинчування

Більше записів