прогуркотати

[proɦurkotɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Видати низький, гулкий звук, подібний до гуркоту, зазвичай тривалий або повторюваний.

  2. Перен. Пройти, проїхати з гуркотом, створивши шум, гуркіт (наприклад, про потяг, віз).

  3. Розм. Пройти, минути дуже швидко, раптово (про час, події).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прогуркочу, ти прогуркочеш, він прогуркоче, ми прогуркочемо, ви прогуркочете, вони прогуркочуть

Більше записів