1. Необачно сказати щось таке, що хотів приховати; видати словами таємницю, секрет.
2. Розмовляючи, помилитися, сказати не те, що треба; обмовитися.
Словник Української Мови
Буква
1. Необачно сказати щось таке, що хотів приховати; видати словами таємницю, секрет.
2. Розмовляючи, помилитися, сказати не те, що треба; обмовитися.
Приклад 1:
Боятимуться самі себе й сусідів, щоб не проговоритися, щоб хто не доніс. І багато харківських обивателів через цю вуличну пригоду довго будуть позбавлені сну й спокою, пройняті жахом вже не за тих, що були там, в «ЦЕРАБКООПІ», а за себе самих.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”