прогорювати

1. Горіти протягом певного часу, перебувати в стані горіння.

2. Вигоряти зсередини, руйнуватися від вогню або надмірного нагріву (про матеріали, деталі тощо).

3. Перен. Відчувати сильне внутрішнє страждання, муку, тривогу; палати (про почуття).

4. Перен., розм. Зазнавати збитків, програшу, невдачі; зазнавати краху в якійсь справі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |