Значення
-
(у лінгвістиці, переважно в історичному контексті) Вперше висловити, сформулювати певне слово або мовну форму; стати першоджерелом, початком вживання слова в мові.
-
(у переносному, часто іронічному значенні) Урочисто, з пафосом виголосити, проголосити щось, надаючи своїм словам особливої ваги або таємничості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проглаголити, р. проглаголитів, д. проглаголитам, з. проглаголитів, о. проглаголитами, м. проглаголитах, к. проглаголити