прогаювати

1. (діал.) Тривалий час перебувати десь, залишатися на одному місці, часто без певної мети; гаяти час.

2. (діал.) Затримувати когось, сповільнювати рух або виконання дії; зволікати.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Це тільки тебе, жевжика, можна запрягти в візитерство… а з мене людина робоча, мені нема коли турбуватися Дембовським та цілуваннями рук у старих пань… Сама мама не схоче одтягти мене од університетської праці… не дасть мені прогаювати мої студентські роки… Це була правда. Аполлон багацько працював по гістології… його важко було одірвати од мікроскопа, і генеральша Шмідтова дуже цінувала тую студентську працьовитість свого сина.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |