прогар

[proɦɑr] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Ділянка чого-небудь, що вигоріла або знищена вогнем; опалок, випал.

  2. Технічний дефект у виробі, деталі тощо, що виник через несправність або порушення технології виготовлення (наприклад, у металевій деталі, литві).

  3. Переносно: серйозний недолік, провал, слабке місце в чому-небудь (у роботі, системі, знаннях).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогар, р. прогару, д. прогарові, з. прогар, о. прогаром, м. прогарі, к. прогаре

Більше записів