Словник Української Мови
Буква
1. Зневажливе, недостойне ставлення до чогось високого, святого, шанованого; спроба звести щось поважне до низького, звичайного рівня.
2. Спотворення, викривлення суті чогось (наприклад, науки, мистецтва, ідеї) через невігластво, поверхневе застосування або невміле використання.
3. У переносному значенні — невдала, безглузда або пародійна імітація чогось, що призводить до його дискредитації.
Приклад 1:
З возрастом він почав склонятись к мислі, шо сосна — це тупіковий путь, якато профанація процеса, но все не міг наважи тись на інший вибір без відповідної консультациї з главним флори стом Святої Інквізиції, которий зуби обточив об кєдр і його шишки, а в тополях і вербах шарив так, шо сам архієпіскоп з Тулузи — другий по щоту деревопромишліннік Франциї — вкривався алергійними пу хирями заздрості. Так вот, вони якраз балакали про те, чи вигодно в целях правосудія вирашувать фруктові сади, чи це — откровєнна єресь.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”