1. (у психології) властивість особистості неусвідомлено приписувати (проєктувати) власні думки, почуття, мотиви або бажання іншим людям або зовнішнім об’єктам.
2. (у математиці, геометрії) властивість фігури або перетворення зберігатися при проєктивних перетвореннях; інваріантність щодо проєктивної групи перетворень.
3. (у лінгвістиці) властивість мовної одиниці (наприклад, слова) мати потенційну здатність поєднуватися з певним колом інших одиниць, утворюючи допустимі мовні конструкції.