Словник Української Мови
Буква
1. З труднощами просуватися крізь щось, долаючи перешкоди (густий ліс, натовп, сніг тощо).
2. Розсуваючи, розгортаючи щось, пробивати собі шлях (наприклад, крізь зарослі, крізь гущавину).
3. Перен. З великими труднощами, повільно долати перешкоди, щоб досягти чогось, просунутися кудись (у кар’єрі, в житті).
4. Розм. Просинатися, прокидатися після сну, відчуваючи важкість, млявість.
Приклад 1:
Хоч і задушений сьогодні знайомий куточок спрутом окружної дороги, хоч і немає вже того дерев’яного двоповерхового будиночка, до якого влітку треба було продиратися крізь хащі бузку (аж лячно було: все здавалося, там хтось причаївся), та лишився «той став повісплений, осінній чорний став», біля якого не раз блукали, та й не одна ще сосна «із ночі виплива, мов щогла»… Бували з Василем у філармонії (любив Бетговена і Баха). Пригадую концерт хору Роберта Шоу із США в Жовтневому палаці — на нас величезне враження справила майстерність і розкутість виконання, широта мистецького діапазону, особливо полонили — на все життя — негритянські спіричуелс.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”