1. (розм.) Стати димним, задимленим; наповнитися димом.
2. (перен., розм.) Стати невиразним, розмитим, мутним (про зір, свідомість тощо).
продимітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Стати димним, задимленим; наповнитися димом.
2. (перен., розм.) Стати невиразним, розмитим, мутним (про зір, свідомість тощо).
Відсутні