Значення
-
Процес обробки шкіри дубними речовинами для надання їй міцності, гнучкості та стійкості до вологи; дублення.
-
(у техніці) Процес насичення деревини, тканини чи інших матеріалів спеціальними хімічними сполуками для підвищення їхньої міцності, довговічності або надання певних захисних властивостей.
-
(переносно, розм.) Стан сильного сп’яніння або втрати свідомості від вживання алкоголю, наркотичних засобів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. продублення, р. продублення, д. продубленню, з. продублення, о. продубленням, м. продубленні, к. продублення