1. (техн.) Властивість шкіри, що набувається в результаті дублення — стійкість до вологи, міцність, пружність та збереження форми.
2. (перен., розм.) Стан надмірної втоми, заціпеніння або пригніченості, коли людина відчуває себе млявою, малоактивною, немов вицвілою шкірою.