Значення
-
(техн.) Властивість шкіри, що набувається в результаті дублення — стійкість до вологи, міцність, пружність та збереження форми.
-
(перен., розм.) Стан надмірної втоми, заціпеніння або пригніченості, коли людина відчуває себе млявою, малоактивною, немов вицвілою шкірою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. продубленість, р. продубленості, д. продубленості, з. продубленість, о. продубленістю, м. продубленості, к. продубленосте