Словник Української Мови
Буква
1. Який був відданий за гроші, перейшов у власність покупця.
2. Переносно: такий, що зрадив свої переконання, ідеали або інтереси заради особистої вигоди; зрадницький.
3. У складі власних назв (наприклад, Проданий Сміх) — частина фразеологізованої назви, що вказує на сюжетну ситуацію купівлі-продажу.
Приклад 1:
Відтоді тримати в борговій кабалі єврея (на неєвреїв це не поширювалось) дозволялося лише впродовж шести років, після закінчення цього строку його треба було відпустити на волю, наділивши при цьому найнеобхіднішим майном: «Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,— конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого,— чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому» (5 М., 15, 12-14). Спираючись на «Второзакония», Іосій позакривав в Іудеї всі храми, крім єрусалимського, причому жерців язичницьких капищ вигубив, а служителів периферійних храмів Яхве прилаштував у столичному храмі.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”