1. (діал.) Дія за значенням дієслова “прочувати” — спостереження, помічання, відчуття чогось; усвідомлення, розуміння.
2. (діал.) Результат такої дії — відчуття, уява, уявлення про щось.
прочування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І тоді я сховаюся тихо, як дівчинка плаче, їй минається біль, прочування його й голоси. Аби тільки у небі не сонце, а м’ячик дитячий, Він зіскочить із неба, ти просто його попроси.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Частина мови: іменник (однина) |