прочутися

[prot͡ʃutɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Прийти до тями, усвідомити щось після періоду неуважності, несприйнятливості або незрозуміння; опам’ятатися.

  2. (перен., розм.) Отримати відомості, дізнатися про щось, частіше неофіційним шляхом; пронюхати, провідати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прочуюся, ти прочуєшся, він прочується, ми прочуємося, ви прочуєтеся, вони прочуються

Більше записів