Значення
-
Жінка, яка здійснює паломництво (прощу) до святих місць, християнських святинь з релігійною метою.
-
Уживається також у ширшому значенні: жінка, яка подорожує з благочестивою метою, часто на довгі відстані, відвідуючи храми, монастирі чи місця, пов’язані з релігійними подіями чи шануванням святих.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прочанка, р. прочанки, д. прочанці, з. прочанку, о. прочанкою, м. прочанці, к. прочанко