пробуток

1. (заст.) Майно, матеріальні цінності, добробут; достаток.

2. (діал.) Їжа, харчі, продовольство.

3. (діал.) Побут, спосіб життя, уклад життя.

Приклади вживання

Приклад 1:
Частина третя ПЕРШИЙ ПРОБУТОК У ЛЬВОВІ в 1873 р. Одного августовського вечора потягли ми з Відня на Краків у Галичину, щоб далі їхати додому, до Києва. Натомившись за ніч у вагоні, виглядав я, по правді кажучи, не дуже весело на слов’янські площини, в котрі накінець вертавсь після майже трьохлітньої мандрівки по гірській романській та германській Європі.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |