пробурювання

[proburjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “пробурювати“; процес створення, утворення свердловини, шпуру або іншого циліндричного отвору в ґрунті, гірській породі, бетоні тощо за допомогою бурового інструменту.

  2. Результат такої дії; готовий отвір, свердловина або шпур, що були виконані внаслідок буріння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробурювання, р. пробурювання, д. пробурюванню, з. пробурювання, о. пробурюванням, м. пробурюванні, к. пробурювання

Більше записів