пробурювання

1. Дія за значенням дієслова “пробурювати“; процес створення, утворення свердловини, шпуру або іншого циліндричного отвору в ґрунті, гірській породі, бетоні тощо за допомогою бурового інструменту.

2. Результат такої дії; готовий отвір, свердловина або шпур, що були виконані внаслідок буріння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |