пробуркотіти

1. Видати короткий, невиразний, глухий звук, схожий на бурчання, часто виражаючи незадоволення або незгоду, але не промовляючи чітких слів.

2. Про низькі, глухі звуки, що виникають на короткий час (наприклад, в животі, у надрах землі тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |