пробунок

[probunok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у лісівництві) молодий пагін, що виростає зі сплячої бруньки на стовбурі або корені дерева після його зрізування або пошкодження.

  2. (переносно) прояв чогось нового, молодий початок, ознака відродження або активізації (часто у творчості, суспільному житті тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробунок, р. пробунок, д. пробунок, з. пробунок, о. пробунок, м. пробунок, к. пробунок

Більше записів