пробуксовка

[probuksoʋkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний стан, коли ведуче колесо транспортного засобу (автомобіля, трактора тощо) обертається, але не пересуває його через недостатнє зчеплення з поверхнею дороги.

  2. Переносно: уповільнення, затримка або неефективність у розвитку, просуванні чи виконанні якогось процесу, справи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробуксовка, р. пробуксовки, д. пробуксовці, з. пробуксовку, о. пробуксовкою, м. пробуксовці, к. пробуксовко

Більше записів