пробуксовання

[probuksoʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін, що означає обертання коліс транспортного засобу (автомобіля, локомотива тощо) на місці без поступального руху, коли сила зчеплення з поверхнею недостатня для подолання опору (наприклад, на слизькій, обледенілій або розм’якшій дорозі).

  2. Переносно — марна, безрезультатна діяльність, спроби, які не приводять до прогресу або успіху в якійсь справі; буксування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробуксовання, р. пробуксовання, д. пробуксованню, з. пробуксовання, о. пробуксованням, м. пробуксованні, к. пробуксовання

Більше записів