пробритий
[probrɪtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Якість або стан, що характеризує об’єкт (зазвичай земельну ділянку, поле), який було оброблено, розорано бороною для розпушування ґрунту, знищення бур’янів або подрібнення грудочок землі після оранки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробритий, р. пробритого, д. пробритому, з. пробритого, о. пробритим, м. пробритім