Значення
-
Технічний термін, що позначає спосіб з’єднання деталей (зокрема, дерев’яних) шляхом вставлення виступу однієї деталі (шипа) у відповідний отвір (гніздо) іншої деталі.
-
У переносному значенні — про щось, що різко виділяється, виступає серед чогось іншого, або про ситуацію, коли хтось чи щось опиняється в несприятливому, вразливому становищі (наприклад, “бути пробоєм”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробій, р. пробою, д. пробоєві, з. пробій, о. пробоєм, м. пробоєві, к. пробою